До Лубен ми приїхали потягом «Інтерсіті», одне задоволення було їхати, за що хвала «Укрзалізниці»)) На вокзалі нас чекали вже наші координатори Тетяна та Валентина.
З корабля на бал ми відразу поїхали в село Мгар. Їхали хвилин 20, вартість проїзду - 8 грн.
Тут відвідали Курган скорботи, де нас чекала чудова жіночка-краєзнавець та поетеса Наталя Шабля, до речі, тут на Полтавщині кожна 2-га жінка носить ім’я Наталя )
За ініціативою письменника Олекси Коломійця та Українського фонду культури 1990 року неподалік від Мгарського монастиря на Зажур-Горі було вивершено Курган скорботи, землю для якого привозили з усіх регіонів України. Того ж року було встановлено і освячено хрест. 1993 року за проектом архітектора Анатолія Ігнащенка спорудили сам меморіал. Це перший в Україні пам’ятник Голодомору.
Спускаючись із Зажур-Гори, ви помітите висаджені алеї берез. Кожне дерево підписане і посаджене в пам'ять про ліквідаторів і жертв Чорнобильської катастрофи.
Спустились ми до Спасо-Преображенського монастиря. Заснований Мгарський монастир у 1619 році на кошти княгині Раїси Могилянки-Вишневецької і збудований митрополитом Ісаєю Копинським (тоді ігуменом Густинським і Подгорським). За легендами, монастир на цьому місці існував ще до татарської навали XIII століття.
У 1692 році на місці дерев'яної церкви, на кошти гетьманів Івана Самойловича та Івана Мазепи, і за проектом талановитого віденського архітектора Йоганна-Баптиста Зауера (Іоанна Баптиста - автора Троїцького собору в Чернігові) в співдружності з місцевими майстрами М. Томашевським і А. Пирятинським був побудований кам'яний Спасо-Преображенський собор. 1785 року на місці, де любив усамітнюватися Афанасій Лубенський, патріарх Царгородський (пізніше прославлений як святий) була побудована дзвіниця. До 1917 року в монастирі зберігалися його святі мощі. Патріарх, який тут помер, повертаючись з Москви в Константинополь. Святитель Афанасій зарахований до лику святих в 1662 році. Зараз мощі його знаходяться в Благовіщенському соборі Харкова.
Здивувало те, що на території монастиря в зоопарку мучаться звірі. Якось не дуже приємно ходити по монастирю і споглядати, як птахи потрошать кроликів і курчат. Не розумію, для чого в монастирі взагалі зоопарк.
Далі ми повернулись до Лубен і обідали у бібліотеці з її чудовим колективом.
Після обіду поїхали у село Розточчя, де мали екскурсію дослідною станцією лікарських рослин.
Відкрита вона у 1916 році. Унікальне місце саме по собі і єдине на теренах колишнього Радянського Союзу, де займались дослідженнями лікарських рослин.
Перші промислові заготівлі і культивування лікарських рослин в Україні відносяться до початку ХVІІІ століття. В цей період відкриваються „запасні аптеки”, в 1706 році – у Глухові, 1709 – в Лубнах для постачання ліків царській армії. При них з часом організовують аптекарські сади. Отже, з Петровських часів Лубенський повіт стає центром промислових заготівель та культивування лікарських рослин. Свідченням про те, що на Лубенщині, як ніде в Україні і Росії, було більше за все гуртових комор, куди селяни зводили сушене зілля, є історична довідка, згідно з якою 83% населення займалось заготівлею трав. Із згаданих „аптекарських садів” в культуру ввійшли окремі лікарські рослини, які й сьогодні не втратили свого медичного значення: нагідки лікарські, м’ята перцева, наперстянка пурпурова і інші. В дореволюційний період Лубенським товариством сільського господарства проводилась робота по організації збуту і поліпшенню культури лікарських рослин. З літературних джерел відомо, що лише в 1901 році із станції Лубни за кордон було відправлено 25 тис. пудів лікарських трав. Загальна вартість сировини заготовленої та вивезеної до Німеччини, Англії, Франції і інші країни складала біля 200 тис. крб. Отже, не випадковим є створення першого осередку по вивченню і культивуванню лікарських рослин на Лубенській землі.
Ми прогулялись, спробували на смак різні рослинки і погнали готувати смачнющий куліш на вогні.
Зготувавши куліш і пожаривши сосісочки, ми, зморені, пішли спати і дивитись кольорові сни. Оскільки це в нас була днівка і полегшена програма, на завтра ми готувались до вже звичної інтенсивної програми.
*** Тур Вишиваним Шляхом - це дивовижна подорож найкрутішими місцями маршруту "Вишиваний Шлях", яку здійснюють четверо популярних українських мандрівників протягом 5-28 червня 2017 року.
Мета заходу – розкрити туристичний потенціал, різноманітність і красу України, символічно об'єднати західні та східні регіони, сприяти розвитку сільських територій, популяризувати активний відпочинок та здоровий спосіб життя. Детальніше про захід тут.
Проект реалізований за підтримки генеральних партнерів:
Baker Tilly - незалежна українська компанія, що надає послуги в сфері аудиту, бізнес консультування, незалежної оцінки, бухгалтерського та управлінського обліку; одна з лідерів на національному ринку, незалежний член міжнародної мережі Baker Tilly International.
SoilCares - компанія, що пропонує продукти та послуги для швидкого, надійного та доступного аналізу ґрунту на місці та збалансування його родючості.